Мій шлях починався як у звичайного нейропсихолога —
я діагностувала дітей та займалася нейрокорекцією.
Але запити розширювались — приходили діти, які були нормотиповими, проте мали труднощі в школі, діти
з затримкою мовлення, з проявами тривожності, а також абсолютно різні діти з РАС — діагноз один, а от прояви були дуже різними.
Корекція була настільки різною, що в один момент
я зрозуміла — мені мало знань лише з нейропсихології.
Тому я пішла вчитися далі: сенсорна інтеграція, інтеграція рефлексів, Бломберг-терапія, дитяча психотерапія, Флортайм, краніосакральна терапія, нутріціологія.
Так, потроху формувався інтегративний підхід в корекції.